Ціле відро помідорів чері я зібрала дітям. Дала – нехай консервують. А тоді приїхала і побачила, що вони зробили з городиною. Так прикро мені ще не було

Я живу за містом. Завжди мала город. Ділянка невелика. Та я знаю секрети, як з малих грядок багато городини зібрати. Так вже кілька років маю високі грядки з помідорами чері, підв’язую їх і до кінця вересня плоди збираю. Та якщо раніше я самотужки консервувала городину, то цьогоріч зовсім не можу.

Річ у тім, що через цю спеку в мене почались проблеми з судинами, тиск постійно скаче. Стояти на кухні за плитою сил мені бракує. Саме тому подзвонила синові й попросила забрати помідори.

Мій Русланчик вже рік як вдруге одружився. З першою дружиною вони розлучились дуже не гарно. Прожили у шлюбі десять років, двоє дітей є. Наталя наче й не погана була, дуже ґаздовита, завжди мені на городі допомагала. Та надто вона проста для мого сина. Він завжди хотів більш витончену, цікаву.  Тож не дивно, що син почав на інших заглядати. Невістка тоді дуже нерозумно вчинила, почала істерики влаштовувати. От і відштовхнула Руслана остаточно.

Ліля ж зовсім інакша. Дівчина модельної зовнішності, міська, син з нею помолодшав, розквіт. Давно я його таким не бачила. 

Коли молоді приїхали, то дуже здивувались. Невістка думала, що я вже закручені банки їм дам. Раніше постійно син брав їх, а вона так вихваляла. Та помідори все ж забрали. Коли молоді поїхали я згадала, що хотіла ще зелень передати. Вирішила наступного ранку самотужки привезти, однаково збиралась на ринок. 

Це була якраз субота. Я дісталася квартири Руслана. Постукала, син відчинив. 

 – Ну що, Ліля вже закрила помідори?

 – Ні, я закриваю.

 – Як? А дружина де?

 – Поїхала нігті робити. 

 – А тоді закриватиме?

 – Ні, сказала, що не буде на ці дурниці час марнувати. Поїде з подругами на басейн. Нічого, я самий впораюсь.

Я увійшла і побачила картину. Мій Руслан самотужки підготував банки. Дивився відео по інтернету з рецептом і так і робив.

 – Сину, а що як вистрелять?

 – Та сподіваюсь, що ні.

Я залишилась з Русланом і допомогла йому. Так прикро мені стало. Схоже дарма він Наталю покинув. Далі ж лише важче буде. Я хочу висловити Лілі все, що думаю про цю ситуацію. Та не знаю, як це зробити. Порадьте, як в такій ситуації вчинити? І взагалі, чи правильно, що невістка собі таке дозволяє?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *